Навчально-корекційний та реабілітаційний процес у реабілітаційних установах на кшталт МЦ “Промінь” – цілісний, багатогранний та чітко структурований. Усі його учасники (фахівці і клієнти закладу) об’єднані однією метою для створення оптимальних умов повноцінного розвитку дітей та задоволення потреб для їх самореалізації.

Дана стаття розглядає питання використання логоігор як елементів логоритміки фахівців соціальної сфери в умовах МЦ “Промінь”. Використання логопедичної ритміки має неоціненне значення для розвитку дітей, робить навчально-корекційний та реабілітаційний процес цікавим, різноманітним і продуктивним.
Одним із напрямків роботи музичного керівника – залучення вихованців (клієнтів центру) до процесу логопедичної ритміки.
Музичне заняття якнайкраще сприяє розвитку дітей, виправленню недоліків фізичного розвитку, загальної та мовної моторики, вихованню позитивних якостей особистості, естетичному вихованню. Діти вчаться слухати музику, виконувати під музику різноманітні вправи та рухи, співати, танцювати, грати на музичних інструментах. Рухи під музику сприяють не тільки корекційній роботі, але й мають вплив як на фізичний розвиток, так і на розвиток мислення, пам’яті, уваги, сприйманню довкілля. Виконання під музику віршів, підспівок, інсценування пісень, музичних казок сприяє розвитку рухового апарату та мовної моторики.

Музичний керівник, який знайомий з основами логоритміки та зацікавлений в роботі з дітьми може допомогти в профілактичній та корекційній роботі.

Якщо проаналізувати рекомендовані схеми логоритмічних занять, які пропонують різні автори, то можна помітити, що до них включено різні види музичної діяльності: співи, слухання музики, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах.

Матеріал, який зазвичай використовують усі музичні керівники, проводячи заняття з елементами логоритміки:
– ігри зі словом;
– ігри зі співами;
– музично-дидактичні ігри і вправи;
– вправи для формування основних рухів, які навчають орієнтуватися у просторі;
– загально розвиваючі вправи для різних груп м’язів (рук, кистей рук);
– вправи, що виховують музично-ритмічне чуття;
– вправи для розвитку уваги і пам’яті;
– вправи для регуляції м’язового тонусу.
Пропонуємо розглянути орієнтовну структуру альтернативного логоритмічного заняття:

I частина. Вступна.
Підготовка до мовного та моторного навантаження (використання вправ на розвиток основних рухів та чуття ритму)

II частина. Основна.
Включає різні вправи на розвиток уваги, координації рухів, мовлення з рухами, м’язового тонусу, чуття ритму, мовленнєві і мімічні рухи, дрібну моторику, а також слухання, співи, гру.

III частина. Заключна.
Повернення дітей у спокійний врівноважений стан.

Співпраця музичного керівника, вчителя-логопеда та соціального вихователя в справі розвитку мовлення дітей, профілактиці чи корекції мовленнєвих порушень надзвичайно важлива і потрібна. По тому, як дитина крокує, бігає, стрибає, можна зрозуміти, який в неї фізичний розвиток, чи вміє вона координувати рухи, який емоційний настрій.

Якщо у дитини погано розвинуті основні рухи, їй важко буде, звичайно, вивчити таночок чи рухливу гру. А, якщо у неї є ще й вади мовлення, то вона почуває себе в дитячому колективі невпевнено, дискомфортно. Мета діяльності усіх фахівців нашого закладу – повноцінний гармонійний розвиток особистості.

Приклади логоритмічних ігор (поради для батьків):http://krasnokutsk.irc.org.ua/logoritmika-15-18-42-21-04-2020/